Відповіді на найчастіші запитання про коронавірусну інфекцію COVID-19 у дітей.
❓ Чи хворіють діти на COVID-19?
Діти будь-якого віку можуть захворіти на COVID-19, але захворювання у дітей реєструється значно рідше, ніж у дорослих. Загалом, за даними з різних країн, випадки захворювання у дітей становлять від 1 до 5% усіх підтверджених випадків цієї інфекції.
Станом на 2 квітня 2020 року в США із 149 760 підтверджених випадків захворювання лише 1,7% припадало на дітей (хоча діти становлять близько 22% населення США).
❓ Чи передається цей вірус через грудне молоко?
Точно невідомо, чи може вірус передаватися через грудне молоко. Є повідомлення з Китаю про те, що вірус не було виявлено в грудному молоці жінок із підтвердженим діагнозом COVID-19, але в цьому дослідженні було проаналізовано грудне молоко лише 6 жінок.
❓ Чи можлива внутрішньоутробна передача вірусу?
В описі 38 випадків захворювання у вагітних жінок із Китаю не було зареєстровано жодного випадку внутрішньоутробної передачі цієї інфекції.
У пізнішій роботі було описано 3 випадки (із 33) SARS-CoV-2-позитивної пневмонії, яка розвинулася у новонароджених дітей протягом перших двох днів життя. Діти народилися оперативним шляхом від жінок із підтвердженим діагнозом COVID-19. Усі хворі діти, включно з недоношеною дитиною, яка народилася на 31-му тижні вагітності, одужали.
❓ Чи відрізняються симптоми захворювання у дітей і дорослих?
Загалом симптоми COVID-19 у дітей та дорослих схожі, але у дітей інфекція частіше перебігає у легкій або безсимптомній формі, хоча випадки тяжкого перебігу захворювання також описані.
Із 291 дитини та 10 944 дорослих із підтвердженою інфекцією у США підвищення температури тіла спостерігалося у 56% дітей і 71% дорослих, кашель — у 54% дітей і 80% дорослих, утруднене дихання — у 13% дітей і 43% дорослих. Хоча б один із цих симптомів був у 73% дітей і 93% дорослих.
Іншими симптомами були: біль у м’язах (23% дітей і 61% дорослих), нежить (7%), біль у горлі (24% дітей і 35% дорослих), головний біль (28% дітей і 58% дорослих), нудота та блювання (11% дітей і 16% дорослих), біль у животі (6% дітей і 12% дорослих), діарея (13% дітей і 31% дорослих).
Із 171 дитини з підтвердженою інфекцією в Китаї 16% не мали жодних симптомів, підвищення температури тіла було у 42% дітей, кашель — у 49%; у 19% дітей були симптоми інфекції верхніх дихальних шляхів, а у 65% — пневмонія. У деяких дітей спостерігалися лише кишкові симптоми.
❓ Чи можливий тяжкий перебіг захворювання у дітей?
Більшість дітей мають безсимптомну інфекцію або захворювання легкого чи середнього ступеня тяжкості та одужують протягом 1–2 тижнів.
Однак є повідомлення і про випадки тяжкого та критичного перебігу захворювання, а також поодинокі випадки смерті серед дітей.
Факторами ризику тяжкого перебігу захворювання у США серед дітей були вік до 1 року та наявність супутніх захворювань: хронічні захворювання легень і серця, імуносупресія (злоякісні новоутворення, хіміо- та променева терапія, трансплантація органів, лікування високими дозами глюкокортикостероїдів).
❓ Чому діти хворіють на COVID-19 рідше за дорослих і інфекція у них частіше перебігає у легкій формі порівняно з дорослими?
Точної відповіді на це питання немає. Можливими поясненнями можуть бути:
-
відмінності імунної відповіді на коронавірус у дітей та дорослих;
-
частіша наявність інших респіраторних вірусів у дітей, які можуть конкурувати з коронавірусом, тим самим знижуючи вірусне навантаження;
-
відмінності в кількості білка ACE2, який є рецептором для вірусу, на поверхні клітин різних відділів дихальних шляхів та інших органів у дітей і дорослих.
❓ Як часто дітям потрібна госпіталізація у зв’язку з COVID-19?
У США із 2 572 випадків підтвердженої інфекції у дітей потреба в госпіталізації виникала у 6–20% дітей, а в інтенсивній терапії — у 0,58–2%.
У Китаї, за описом 171 випадку захворювання у дітей, інтенсивна терапія знадобилася 3 дітям; усі вони мали супутні захворювання (гідронефроз, лейкоз, інвагінація кишечника).
У дослідженні з Ломбардії, Італія, із 1 591 пацієнта, госпіталізованого до відділення інтенсивної терапії, лише 4 були віком до 20 років.
❓ Яке значення має лабораторне підтвердження захворювання?
Лабораторне підтвердження захворювання у дітей не має великого клінічного значення, оскільки лікування дітей із COVID-19 загалом не відрізняється від лікування дітей з іншими респіраторними інфекціями.
Відзначається досить висока частота хибнонегативних результатів під час дослідження методом ОТ-ПЛР. У Китаї при дослідженні матеріалу з носоглотки частота хибнонегативних результатів становила 37%, а з ротоглотки — 68%.
Також можливі хибнопозитивні результати.
Виявлення інших респіраторних вірусів і бактерій (вірусу грипу, респіраторно-синцитіального вірусу, мікоплазми та інших) не виключає COVID-19. В одному з досліджень, проведеному в Китаї, у 8 із 20 дітей, крім коронавірусу SARS-CoV-2, були виявлені й інші збудники респіраторних інфекцій.
❓ Яке лікування проводиться дітям із COVID-19?
Лікування COVID-19 у дітей загалом не відрізняється від лікування інших вірусних респіраторних інфекцій.
Проводиться симптоматичне та підтримувальне лікування. Як і у випадку з багатьма іншими вірусними інфекціями, відомо чимало лікарських засобів, які впливають на вірус у лабораторних умовах, але невідомо, чи впливають ці засоби на перебіг і прогноз захворювання у людини. Наразі проводяться експериментальні дослідження таких препаратів на хворих людях. На той момент опубліковані результати завершених клінічних випробувань не надто обнадіювали.
Надії покладалися на застосування переливання плазми крові, отриманої від людей, які одужали, для лікування тяжких випадків захворювання.
❓ А як щодо ібупрофену для симптоматичного лікування COVID-19?
Були опубліковані повідомлення лікарів із Європи, які працювали в осередках інфекції, про те, що прийом ібупрофену може бути пов’язаний із тяжчим перебігом захворювання.
ВООЗ вважала, що на той момент не було переконливих даних для рекомендацій щодо відмови від застосування ібупрофену.
Однак в умовах невизначеності, ймовірно, було розумно використовувати парацетамол, а не ібупрофен, як жарознижувальний засіб першого вибору, а за необхідності застосування ібупрофену — використовувати його в мінімально ефективних дозах.
❓ Коли з’явиться вакцина проти COVID-19?
За оптимістичними прогнозами, розробка та випробування вакцини мали тривати щонайменше 18 місяців.
❓ Чи можна робити щеплення під час пандемії COVID-19?
ВООЗ рекомендувала не відкладати вакцинацію під час пандемії COVID-19, оскільки будь-яке порушення роботи служб імунізації, навіть на короткий час, призведе до збільшення кількості сприйнятливих осіб і підвищення ймовірності виникнення спалахів інфекцій, яким можна запобігти за допомогою вакцинації.
Такі спалахи можуть призводити до летальних випадків і збільшення навантаження на системи охорони здоров’я, які й без того вже зазнають значного навантаження у зв’язку із заходами протидії спалаху COVID-19.
Особливо це стосується вакцинації новонароджених у пологових будинках, первинної вакцинації (особливо проти кору та поліомієліту) та вакцинації проти пневмококової інфекції осіб із груп ризику.
Роман Шиян